Другий український фронт

ДРУ́ГИЙ УКРАЇ́НСЬКИЙ ФРОНТ Створ. 20 жовтня 1943 на базі Степ. фронту в складі 4-ї, 5-ї, 7-ї гвард., 37-ї, 52-ї, 53-ї і 57-ї заг.-військ. армій, 5-ї гвард. танк. і 5-ї повітр. армій. У подальшому до його складу входили: 9-а гвард., 27-а, 40-а, 46-а заг.-військ. армії, 6-а гвард. танк. і 2-а танк. армії, кінно-механізовані групи. В оперативному підпорядкуванні перебувала Дунайська військова флотилія. У ході Дніпроп. наступал. операції 1943 війська Д. У. ф. визволили Дніпропетровськ, Кіровогр. операції 1944 — Кіровоград. Під час стратег. наступу рад. армії на Правобереж. Україні 1944 війська Д. У. ф. брали участь у Корсунь-Шевченків. й Уман.-Ботошан. операціях, внаслідок яких визволено значну ч. Правобереж. України й Молдови. 26 березня 1944 війська фронту вийшли до держ. кордону СРСР з Румунією. У ході Яссько-Кишинів. операції 1944 війська Д. У. ф. та Третього Українського фронту повністю очистили від ворога Ізмаїл. обл. У жовтні 1944 проведено Дебрецен. операцію, у жовтні 1944 — лютому 1945 разом з військами 3-го Укр. фронту — Будапешт. операцію, під час якої оточено і знищено 188-тисячне угруповання противника та здобуто Будапешт. У березні–квітні 1945 війська лівого крила фронту брали участь у Віден. операції, вигнали гітлерівців з Угорщини, знач. ч. Чехословаччини, сх. р-нів Австрії та Відня. 6–11 травня 1945 Д. У. ф., взаємодіючи з Першим Українським фронтом та Четвертим Українським фронтом, брав участь у Праз. операції, під час якої завершено розгром гітлерівців на тер. Чехословаччини та визволено Прагу. 10 червня 1945 Д. У. ф. розформовано, упр. передано до резерву Ставки Верхов. Головнокомандування для створення на його основі штабу Одес. військ. округу. Командувачі: І. Конєв (жовтень 1943 — травень 1944), Р. Малиновський (травень 1944 — червень 1945).

Завантажити статтю