Гапон Ігор Степанович
ГАПО́Н Ігор Степанович (28. 11. 1960, Львів) — живописець. Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1985; викл. Т. Драган, С. Коропчак, П. Маркович). Співпрацює з худож. майстернею сакрал. мистецтва «Розвій» львів. монастиря Студитів (від 1996). На творчій роботі. Учасник обл., міжнар. мистецьких виставок від 1985. Персон. — у Львові (1997–99). Основні галузі — станк. живопис та іконопис. Для творчості Г. властиві експресивність, впевнений рельєф. мазок, емоц. загостреність (до фантаст. гротеску) худож. бачення, що гіперболізує реальність. Композиції картин виважені й ритмічно побудовані. Застосовує світлотіньові ефекти, композицію полотен визначає колір. На тлі видозмінених пам’яток архітектури відтворює реал. пейзажі, які тяжіють до розчиненості у просторі. Домінуючою є тематика Карпат. краю. Роботи зберігаються у МЕХП, церквах Львівщини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Світ свічників», «Бабуся за роботою», «Гуцул-бідняк», «Гуцульське обійстя», «Нічний натюрморт» (усі — 1997), «Натюрморт поснулих спогадів», «Отець Іван із Криворівні», «Гуцул на цвинтарі» (усі — 1998), «Автопортрет», «У хаті баби Ганни» (обидва — 1999), «Гуцулка з мискою», «Ворожка» (обидва — 2000), «Ігуменя», «Чернець», «Молитва» (усі — 2001), «Перед святковою вечерею» (2002), «Зів’ялі соняхи», «Св. Миколай» (обидва — 2003), «Гуцульський натюрморт» (2004); цикли — «Подих старого Львова» (1995–2005), «Унівська лавра», «Мотиви старої Жовкви» (обидва — 2003).
Рекомендована література
- Скірська Г. «Гуцули розповідали мені бувальщини…» // Укр. шлях. 2003, 28 серп. — 3 серп.;
- Палинський В. І. Колір, пробуджений у горах… // Дзвін. 2004. № 10.