Краснов Андрій Миколайович
КРАСНО́В Андрій Миколайович (27. 10(08. 11). 1862, С.-Петербург — 19. 12. 1914(01. 01. 1915), Тифліс, нині Тбілісі, похов. у м. Батумі, нині Грузія) — геоботанік, мандрівник. Брат П. Краснова. Доктор географії (1894). Закін. С.-Петербур. університет (1885), де був залиш. для підготовки до професор. звання. Під час навч. товаришував з В. Вернадським, згодом листувався з ним. Брав участь в експедиціях у Томську і Нижньогород. губ. (обидві — Росія) під керівництвом В. Докучаєва, а також відвідав Сх. Тянь-Шань. 1887–88 перебував у закордон. відрядженні з метою завершення освіти. 1889 захистив магістер. дис. «Опыт истории развития флоры южной части Восточного Тянь-Шаня» (Золота медаль Рос. геогр. товариства). Від 1889 — в. о. екстраординар., 1894–1912 — ординар. професор кафедри географії Харків. університету, створив Геогр. інститут; водночас — викладач ботаніки Харків. вет. інституту, в якому 1906 заснував ботан. сад, де здійснював інтродукцію, акліматизацію і впровадження в культуру тропіч. та субтропіч. рослин; вивчав флору Полтав. і Харків. губ. 1889 організував і очолював вечірні курси для робітників у Харкові, обстоював ідею їх реорганізації у Нар. університет; 1898–1903 викладав на Вищих жін. курсах. Ред. г. «Южный край» (1910–11). Від 1912 — засн. і дир. Батум. ботан. саду. 1914 виїхав до Тифліса. Засн. і ред. ж. «Русские субтропики». Вивчав флору Серед. Азії, зокрема степ. і субтропічну. Започаткував у Росії розвиток субтропіч. господарства, а також геогр. екскурсії. Здійснив низку подорожей, відвідав Алтай, Кавказ, Крим, Пн. Америку, Японію, Китай, Яву, Індію, Цейлон, Середземномор’я. Розробив метод порівнял. геоботаніки для вивчення історії сучас. флори. Описав у зонал. розрізі рослинність Тянь-Шаню, визначив типологію рівнин. пустель Серед. Азії. Узагальнив і опублікував матеріали про природу степів Європи, Азії й Пн. Америки. Вперше висловив думку про еволюцію рос. степів. Автор підручника «Основы землеведения: В 4 вып.» (Х., 1895–99; 1909). Ім’ям К. названо низку видів рослин, зокрема Astragalus Krassnovii M. Pol., Gentiana Krassnovii Pol.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Геобиологические наблюдения над почвами Харьковской губернии // Журн. Харьков. об-ва с. хоз-ва. 1891. № 1; Рельеф, растительность и почвы Харьковской губернии: Докл., читанные Харьков. об-ву с. хоз-ва. Х., 1893; Ботанико-географический очерк Полтавской губернии // Мат. к оценке земель Полтав. губ. С.-Петербург, 1894; По островам Дальнего Востока: Путевые очерки. С.-Петербург, 1895; Из колыбели цивилизации (письма из кругосветного плавания). С.-Петербург, 1898; Начатки третичной флоры Юга России // Тр. Харьков. об-ва испытателей природы. 1911. Вып. 44; Батумское побережье как культурный центр влажных субтропических областей в России // Изв. Кавказ. отделения Рус. геогр. об-ва. 1914. Т. 22, № 4.
Рекомендована література
- Профессор Андрей Николаевич Краснов (1862–1914): Сб. Х., 1916;
- Бейлин И. Г. А. Н. Краснов. Ботанико-географ и путешественник (1862–1914). Москва, 1950;
- Мильков Ф. Н. А. Н. Краснов — географ и путешественник. Москва, 1955;
- Бейлин И. Г., Парнес В. А. А. Н. Краснов. Москва, 1968;
- Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. ХVІІІ — начало ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003;
- Левицький І. Ю., Байназаров А. М. Два століття пізнаємо землю: З історії кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Х., 2005;
- Вернадський В. Памяти А. Н. Краснова (1862–1914) // Вибр. наук. пр. академік А. Вернадського. Т. 8. Пр. з історії, філософії та організації науки. К., 2012;
- Бабий Т. П., Коханова Л. Л., Костюк Г. Г., Задорожный А. Г., Матвеенко С. А., Погребняк Л. П., Теплицкая Е. В., Труханов В. А. Биологи: Биографический справочник. К., 1984;
- Липшиц.
Завантажити статтю
Людина 
