Баварія

БАВА́РІЯ (Bayern) — найбільша федеральна земля Німеччини, що знаходиться у її південній частині. Площа 70,55 км². Насел. бл. 12,1 млн осіб (2003), з яких бл. 6,3 млн — власне баварці, 4, 1 — франконці, 1,7 млн. — шваби. У Б. проживає понад 15 000 українців. Складається з 7-ми районів. Адм. центр — Мюнхен (1,14 млн осіб станом на 2003), найбільші міста (станом на 2003 в тис. осіб): Нюрнберґ (487), Фюрт (109), Інґольштадт (114), Вюрцбурґ (126), Авґсбурґ (254,6). Назва «Б.» походить від герман. племені баварів, які здавна заселяли Пд. Німеччини. У 6 ст. утвор. Баварське герцогство (тривалий час ним правила династія Віттельсбахів, що мала в 13–14 ст. шлюбні зв’язки з Рюриковичами), 788 його територія — у складі держави франків. У 10 ст. Б. — герцогство Герман. королівства. У 16–17 ст. — одне з наймогутніших князівств, оплот катол. церкви. 1919 за Ваймар. конституцією Б. увійшла до складу Нім. Респ. Згідно з Конституцією 1946, Б. має респ. устрій, свій парламент і уряд. Гол. політ. сила — Християн.-соц. союз (ХСС), який править у Б. від 1962. Земел. уряд очолює голова ХСС Е. Штойбер (від 1993).

Тер. Б. гориста, займає пн. схили Альп (найвища точка — г. Цуґшпітце, 2962 м), сх. частину Шваб.-Бавар. плоскогір’я (400–1000 м), Франкон. Альб (г. Попберґ, 657 м); 2/3 території вкрито лісами (Чеський, Баварський, Шумава). Клімат помірний, середня температура липня +17 °С, січня — 2 °С; опадів — 935 мм на рік. Найбільші ріки — Дунай, Майн; багато озер.

Б. здавна відома як с.-г. регіон. Тут вирощують зернові, тех. культури (зокрема цукр. буряки), хміль, у долині Майну — виноград. Розводять велику рогату худобу. За останні десятиріччя в Б. значно розвинулася пром-сть, зросла роль сектору послуг. У жодній ін. землі Німеччини структура економіки після 2-ї світової війни не зазнала таких змін як у Б. З аграрної землі вона перетворилася в регіон сучас. промисловості. Аграр. сектор складає лише 1 % її ВВП, на пром-сть припадає 32 % і 67 % на сектор послуг. Нині економіка Б. могутніша від економіки Бельгії чи Швейцарії. Чверть всього, що виробляється в Б., експортується. Республіка займає 20-те місце серед найбільших держав-експортерів. Левову частку промисловості Б. складають високотехнологічні підприємства. У Б. зосереджено автомобіле- й літакобудування (ВМW, Audi, EADS), електротех. та електрон. (Simens), текстил., швейна, скляно-керам., харчової промисловості. Б. відома розвитком видавничої та страхової справи (Burda, Allianz). У Б. працюють всесвітньо відомі виноробні та пивоварні заводи, останні мають монополію на щорічному мюнхен. святі «Октоберфест». Міста Б. — Мюнхен, Нюрнберґ — місце проведення міжнар. ярмарків.

Б. — один з наукових центрів Європи; тут працює 9 держ. університетів і 17 спеціалізованих ВНЗів, 14 інститутів та установ Товариства ім. Макса Планки та 9 установ Товариства ім. Фраунгофера. Окрім того, в Б. розміщені такі крупні наук. установи, як Інститут фізики плазми в Гархинге, Н.-д. центр екології і охорони здоров’я в Нюрнберзі та Нім. н.-д центр авіації і космонавтики в Обернфаффенгофені. Б. багата на пам’ятки духовн. й культурн. історії. Понад 1100 бавар. музеїв зберігають мист. шедеври з багатьох країн світу, з якими щорічно знайомляться понад 20 млн відвідувачів. Найвідоміша картинна галерея — Стара Пінатека в Мюнхені, до якої 2002 додалася Пінатека сучасного мистецтва. У Б. діє понад 30 драм. та опер. театрів, оперет, велика кількість лялькових та театрів під відкритим небом. Далеко за межами Б. відомі Фестиваль музики Ріхарда Ваґнера (Байройт) та «Театральне літо у Франконській Швейцарії». У Мюнхені знаходиться одна з найбільших у Європі б-к — Бавар. держ. б-ка, що має у своїх фондах понад 6 млн книг. На збереження культур.-мист. спадщини Б. щорічно виділяла понад 100 млн євро. Баварці бережно ставляться до своїх звичаїв, традицій, діалектів. Для них це більше ніж екзотика минулих віків. Саме тому в Б. користуються популярністю нар. пісні, танці, музика, а також нац. костюми. Баварська тенденція — ставлення з любов’ю і повагою до своєї минувшини — має все більше прихильників по всій Німеччині. У Б. створено чудові можливості для заняття спортом. Тут розвинені масовий і професійний спорт. Понад 4 млн мешканців Б. є членами різних спорт. клубів. 1936 в Ґарміш-Партенкірхені, а 1972 у Мюнхені проходили Олімпійські ігри; 1974 — чемпіонат світу з футболу, на якому збірна ФРН стала чемпіоном. Б. — провідний центр туризму, на який припадає 23 % від всього обороту в сфері нім. туризму. У цій галузі зайнято 330 тис. осіб, а щорічний оборот складає 26 млрд євро. Турист. маршрути у Б. пролягають через міста Ґарміш-Партенкірхен і Міттенвальд, г. Цуґшпітце, оз. Хімзеє та Кеніґзеє, Нац. парк, старовинні замки.

Б. має партнер. стосунки з понад 20 країнами й регіонами світу. Істор. зв’язки з Україною встановилися в добу середньовіччя. Торг. партнером Києва було одне з міст Б. — Реґенсбурґ, у якому монастир св. Якова і Ґертруди збудовано на кошти Володимира Мономаха. Збереглися записи реґенсбур. купців 1191, де говориться про жваву торгівлю з Руссю. У 11– 12 ст. вихідці з Реґенсбурґа заснували в Україні невеликі громади, що займалися в основному комерцією в Києві, Володимирі-Волинському та Луцьку, про що свідчить Іпатіївський літопис. Данило Галицький запрошував вихідців з Б. для відбудови знищених монголами та будівництва нових міст. У 16 ст. у Володимирі-Волинському знайшов притулок герцог Отто ІІІ з бавар. княжого роду Віттельсбахів. Друкар Сайполт Фіол із м. Нойштадт під Нюрнберґом на поч. 14 ст. зі своєї друкарні у Кракові постачав на укр. території друковані кирилицею книги. У 17–18 ст. укр. козаки брали участь у 30-річ. війні у складі війська бавар. курфюрста Максиміліана І. Від 16 ст. молодь з України здобувала освіту в навч. закладах Діллінґена, Ерланґена, Мюнхена, Вюрцбурґа, Інґольштадта. Журнали Діллінґен. та Інґольдштад. колегій фіксують кілька десятків укр. прізвищ слухачів. 1752 Г. Сковорода вивчав філософію у Мюнхен. університеті. Багато укр. митців здобували мист. освіту в Мюнхен. художній академії. В Україні працювали нім. майстри, серед них П. Лябенвольф — автор пам’ятника Гербуртам у Львові, Г. Гольбайн-старший, скульптор Ф. Тітц, у Мюнхені — графік Г. Нарбут, художник О. Мурашко, скульптор М. Паращук та ін. Наприкінці 19 ст. до Б. прибували тисячі укр. сезон. робітників переважно з Галичини та Буковини. Перед 1-ю світ. війною їх було бл. 100 тис. осіб. 24 березня 1911 у Мюнхені створ. укр. освітнє товариство, метою якого було збереження духов. зв’язків із батьківщиною. Активну політ. діяльність проводив Р. Смаль-Стоцький, який розробив і пропагував т. зв. чорноморську концепцію, що передбачала встановлення тісніших зв’язків між Україною та Б. водним шляхом по Дунаю через Чорне море до Дніпра. 1919–22 УНР мала у Мюнхені консульство. 28 травня 1918 під егідою торг. палати Мюнхена була заснована Нім.-укр. екон. спілка. У жовтні 1918 до Б. прибула укр. делегація на чолі з Х. Кочубеєм для обговорення питання про встановлення тісніших контактів та можливості отримання фінанс. допомоги. Після втрати укр. незалежності, а також революції в Б. значно скоротилися двосторон. зв’язки. Екон. відносини між УРСР та Німеччиною, зокрема і Б., відновлено після рапалльського договору. Нім. робітники та експерти допомагали відбудовувати укр. промисловість. 1925–28 кілька сотень укр. науковців побували у Б. у наук. відрядженнях. 1925 встановлено обмін науковцями та виданнями між ВУАН та Бавар. АН.

Після 2-ї світової війни в Б. опинилися сотні тисяч українців-остарбайтерів, колиш. полонених та політ. емігрантів. Б. стала місцем найбільшого зосередження укр. політ. еміграції, розселеної в таборах УНРРА, ІРО в Мюнхені, Авґсбурзі, Регенсбурзі, Міттенвальді, Берхтесґадені, Ашаффенбурзі, Байройті, Кауфбойрені. У цей період, що дістав назву таборового, в Б. мешкало понад 40 % всіх українців, які перебували в Німеччині. У Мюнхені розташ. громадські, допомогові, церк. та політ. установи укр. діаспори: Центр. представництво українців Німеччини, Спілка укр. молоді, Об’єдн. укр. жінок, Об’єдн. укр. пластунів тощо. 1945 з Праги до Мюнхену перемістився УВУ, було засновано Укр. богослов. православну академію, а від 1947 відновило діяльність НТШ; в Реґенсбурзі поновив роботу Укр. тех.-госп. інститут; 1948 знову почало діяти Німецько-українське товариство, що організовувало концерти, виставки, займалося видавничою справою, зокрема 1952–69 видало 40 номерів ж. «Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart», значну кількість укр. книжок. 15 листопада 1945 група укр. науковців-емігрантів в Авґсбурзі заснувала УВАН. Серед укр. літ. видань цього періоду найпомітнішим був ж. «Арка», що видавався у Мюнхені 1947– 48 (гол. ред. Ю. Шерех). У ВНЗах Б. працювали: проф. О. Горбач, Ю. Бойко, А. Білинський, М. Антохій, І. Жегуц та ін. Унаслідок масового переселення українців 1948 до Пн. Америки та Австралії у Б. їх кількість скоротилася з 15 тис. (1946) до 8 тис. (1965).

Зміст і обсяг екон. та культур. зв’язків УРСР із Б. визначали рішення союз. парт. керівництва. 1986 уряди СРСР і ФРН домовилися про відкриття нім. консульства в Києві та рад. — в Мюнхені. 1989 підписано угоду про партнерство між Б. та Україною, за якою здійснювалася Програма двосторон. торг.- екон. співпраці, встановлювалися прямі стосунки торг.-пром. палат, двосторонні культ.-осв. зв’язки. 29 січня 1990 Б. та Україна підписали Спільну заяву про осн. напрями взаємин. 25 липня — 1 серпня 1990 відбувся візит в Україну делегації Бавар. ландтаґу, що започаткував між Б. і Україною контакти на високому рівні. У квітні 1991 в рамках візиту Голови ВР УРСР Л. Кравчука укр. делегація відвідала Б. 1991 започатковано діяльність Постійної укр.-бавар. робочої комісії. 14–15 жовтня 1992 прем’єр-міністр Баварії М. Штрайбль перебував у Києві. В ході візиту відбулися переговори й зустрічі з керівництвом України, укладено Протокол про продовження та поглиблення партнер. співробітництва між Україною та Б. Від 16 грудня 1992 діє Ген. консульство України в Мюнхені. Широкомасштаб. акціями стали Дні України в Б. (5–10 травня 1993), Дні культури Б. в Україні (17–21 жовтня 1998), Дні укр. культури у ФРН (Мюнхен, Реґенсбурґ; листопад 2000). Від жовтня 1992 в Києві діє представництво Фонду Г. Зайделя. 1993 у Мюнхені організовано виставку «Авангард і Україна: 1910–1936 роки». 1999 відбулися візит голови уряду Б. до Києва, його зустрічі з укр. керівництвом, зустріч голів урядів України і Б. в Мюнхені. Товарообіг поміж Україною та Б. сягає за 600 млн євро. На Б. припадає бл. 12 % заг. товарообміну України з Німеччиною. Україна посідає 10-е місце у списку найбільших торг. партнерів Б. серед країн Центр. та Сх. Європи. Осн. статті укр. експорту — одяг (49 %), продукція хім. промисловості (18 %), імпорту — пром. обладнання та машини (19 %), засоби назем. транспорту та електротех. вироби (по 15 %). На укр. ринку активно працюють бавар. інвестори, зокрема «Дойтц-Фар», «Кнауф», «Хіпп», «Сіменс», «Вальтер Бау». Найбільший інвест. проект — будівництво концерном «Леоні» у м. Стрий Львів. обл. заводу з виробництва автомоб. кабел. мереж (заг. сума інвестицій — 40 млн євро). Партнер. взаємини об’єднують Київ і Мюнхен (від 1989), Харків та Нюрнберґ (від 1990), Одесу та Реґенсбурґ (від 1990), Чернігів і Меммінґен (від 1997). У червні 1993 засн. «Бавар. дім» в Одесі, у вересні 1995 — «Нюрнбер. дім» у Харкові. У травні 1997 укладено меморандум про партнерство між Чернів. обл., Сучав. повітом (Румунія) та округом Швабія. Від жовтня 2001 діє угода про міжрегіон. співробітництво між Закарп. обл. та округом Верхня Франконія. Існують зв’язки між ВНЗами України та Б., так від 1992 діє угода про наук. співпрацю та академ. обміни між Київ. університетом ім. Т. Шевченка та Констан. університетом. Громад. організації Б. надають велику гуманітар. допомогу Україні. За фінанс. підтримки бавар. уряду обладнано Укр. мед. центр реабілітації дітей з ураженням нервової системи, створено ортопедичне відділ. при НДІ з проблем соц. захисту насел. в Харкові.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю