Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім Й. Кобринського

КОЛОМИ́ЙСЬКИЙ МУЗЕ́Й НАРО́ДНОГО МИСТЕ́ЦТВА ГУЦУ́ЛЬЩИНИ ТА ПОКУ́ТТЯ ім. Й. Кобринського Засн. 1926 з ініціативи В. Коб­­ринського (дир. до 1952) у приміщенні Нар. дому у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.) як Нар. музей ім. о. Й. Кобринського. Відкритий 1934 як Укр. нар. му­­зей «Гуцульщина» ім. о. Й. Коб­­ринського в Коломиї. Від 1945 — Держ. музей нар. мистецтва Гуцульщини; від 1992 — Коломий. музей нар. мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринсь­­кого, від 2009 — національний. Підпорядк. упр. культури, націо­­нальностей та релігій Івано-Фр. облдержадміністрації та Мін-ву культури України. Експозиц. пло­­ща — 16 експозиц. та 4 виставк. зали; діють реставрац. майстер­­ні, де проводять консервац. і реставрац. роботи зі збереження музей. експонатів, а також 3 від­діли на правах окремих музеїв: Косівський музей народного мистецтва та побуту (від 1970), Писанкового розпису Музей (від 1987), Карпатського краю етнографії та екології Музей (від 2007). У фондах — понад 50 тис. од. зберігання, які репрезентують усі види традиц. нар. мистецтва гуцулів та покутян від 17 ст., ок­ремі пам’ятки трипіл. культури датовано 4 тис. до н. е. Цінність становлять геогр. карти України 1-ї пол. 18 ст., складені Ґ. де Бопланом, твори сак­­рал. мистецтва кін. 17–19 ст., скульп­­тура І.-Г. Пінзеля, вироби майстрів школи дерев. промислу в Коломиї (1894–1914), гончар. школи (1876–1914), полотна Т. Ко­пистинського, К. Устияновича, К. Глуховського, М. Сосен­­ка, Я. Пстрака, В. Петрука, уч­­нів школи О. Новаківського, М. Глу­­щенка. Експонати згруповано за видами нар. мистецтва на основі істор.-хронол. і моногр. принци­пів.

Представлено такі види нар. мистецтва: художнє оброблення дерева (різьблення, інкрустація, випалювання), металу та шкіри; гончарство; декор. ткацтво; килимарство; вишивка й одяг. 2000 відкрито постійно діючу виставку сакрал. та образотвор. мистецтва, а також експозицію традиц. гу­­цул. меблів, 2002 — мемор. кімнату громад.-політ. діяча, письменника А. Чайковського. Співробітники здійснюють н.-д. та наук.-освітню діяльність, організовують наук. конф., круглі сто­­ли, семінари, мист. акції, уроки народознавства, лекторії тощо; беруть участь у міжнар. фестивалях та конф., зокрема у Польщі, Чехії, Словаччині, Австрії, Ні­­меччині. За останні роки у му­­зеї проведено конф., присвяч. дослідж. істор.-етногр. р-нів Гу­­цульщини («Коломийська Гуцуль­­щина», 2006; «Гуцульщина як історико-культурний феномен», 2009) та Покуття (2011); 120-літ­­тю від дня народж. С. Вінценза (2008) та 150-річчю від дня народж. А. Чайковського (2007), «Феномен творчості Олекси Бах­­матюка» (2010); мист. акції, при­­свяч. митцям 19–20 ст.: нар. майстрам різьблення на дереві — Ю. та В. Шкріблякам, Ю. Кор­­панюку; художникам — О. Но­­ваківському, С. Гординському, О. Кульчицькій, Я. Пстраку, Т. Шевченку. Щороку в музеї організовують 8–12 виставок, 2 з яких зазвичай розкривають фонд. збірки. Музейні колекції неодноразово експонувалися у провід. музеях України, а також в Естонії, Литві, Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Польщі, Авст­­рії, Франції, Німеччині, Словаччині. На основі музей. зібрань укладено кілька альбомів, зокре­ма «Гуцульські та покутські свіч­­ники-трійці» (2006), «Народна іко­­на на склі» (2008), «Дерев’яна скульптура Галичини ХVІІ–ХІХ ст.» (2010), «Гуцульські художні вироби з металу» (2011; усі — Львів); опубліковано комплекти листівок (1961; 1973). У 1993–94 видавали наук.-теор. ж. «Народний дім». На фасаді музею встановлено мемор. дошки: М. Шашке­­вичу (1911), І. Франку (1926), Й. і В. Кобринським (1990), А. Чай­­ковському (1992), М. Лисенку (2003). Директор — Я. Ткачук (від 1992).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю