Кисіль Микола Данилович
КИСІ́ЛЬ Микола Данилович (22. 10. 1925, с. Кунівка, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. — 09. 11. 2002, Херсон) — хоровий диригент, педагог. Заслужений артист УРСР (1964). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київську консерваторію (1959; кл. Е. Скрипчинської). Відтоді викладав у Запоріз. муз. училищі (також зав. диригент.-хор. відділ.), 1970–71 — Запоріз. пед. інституті, 1971–74 — Київ. інституті культури, 1974–2002 — Херсон. училищі культури (1974–84 — зав. диригент.-хор. відділу, водночас до 1996 — керівник нар. хору). За роки діяльності К. організував низку нар. хорів. 1977–96 — керівник нар. хору у с. Чорнобаївка Білозер. р-ну Херсон. обл., який 1982 отримав звання «народний». Як учасник бойових дій у творчості найвдаліше розкривав образи через твори «Степом, степом…», «Батькове серце» А. Пашкевича, «Приснилось матері» П. Процька.