«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Національний університет

«ПОЛТА́ВСЬКА ПОЛІТЕ́ХНІКА імені Юрія Кондратюка» Національний університет — заклад вищої освіти. Центральний корпус — памʼятка архітектури національного значе­н­ня (1832). Університет веде свою історію від Полтавського ін­ституту шляхетних дівчат, заснованого 1818, а 1919 пере­твореного на Індустріальний технікум з будівельним факультетом. 1930—31 — Полтавський ін­ститут сільськогосподарського будівництва; 1931—32, 1934—60 — Полтавський ін­ститут інженерів сільськогосподарського будівництва; 1932—34 — Полтавський ін­ститут інженерів-будівельників сільськогосподарських споруд; 1960—94 — Полтавський інженерно-будівельний ін­ститут; 1994—2019 — Полтавський технічний університет; від 2019 — сучасна назва. 1997 на­дано статус державного та присвоєно імʼя Ю. Кондратюка. Від 2002 — національний. Нині у структурі — 4 на­вчально-наукових ін­ститути (архітектури, будівництва та землеустрою; нафти і газу; інформаційних технологій та робототехніки; фінансів, економіки, управлі­н­ня та права), 2 факультети (філології, психології та педагогіки; фізичної культури та спорту), Полтавський коледж нафти і газу, Миргородський фаховий коледж імені М. Гоголя. На­вча­н­ня здійснюють 337 викладачів (із них 58 докторів і 226 кандидатів наук, 48 професорів, 156 доцентів) за 102 спеціальностями; серед них: «Економіка», «Маркетинг», «Менеджмент», «Публічне управлі­н­ня та адмініструва­н­ня», «Право», «Будівництво та цивільна інженерія», «Геодезія та землеустрій», «Архітектура та містобудува­н­ня», «Компʼютерна інженерія», «Компʼютерні науки», «Галузеве машинобудува­н­ня», «Нафтогазова інженерія та технології», «Тепло­енергетика», «Науки про Землю», «Гірництво», «Екологія», «Технологія захисту навколишнього середовища», «Філологія», «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, ре­ставрація», «Середня освіта», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «Психологія», «Фізична терапія, ерготерапія», «Фізична культура і спорт». Діють 10 наукових шкіл з таких напрямів: створе­н­ня теоретичних основ роз­рахунку, конструюва­н­ня та впровадже­н­ня ефективних засобів комплексної механізації опоряджувальних робіт у будівництві; геотехніки; дослідже­н­ня стану залізобетон­них і камʼяних кон­струкцій, що за­знають складних деформацій; дослідже­н­ня та впровадже­н­ня в будівництво сталезалізобетон­них кон­струкцій; без­пекоорієнтованого управлі­н­ня економікою: держава, регіон, під­приємство; надійності будівельних кон­струкцій; автоматизації технологічних процесів; вібраційної техніки та вібраційної технології; дослідже­н­ня збалансованого природокористува­н­ня, прикладної екології та енергоефективності; симетрійного аналізу рівнянь математичної фізики. Від 2003 видають журнал «Економіка і регіон»; від 1999 — «Збірник наукових праць. Серія Галузеве машинобудува­н­ня» (див. «Збірник наукових праць Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка»); від 2007 — збірник наукових праць «Системи управлі­н­ня, навігації та звʼязку». Для студентів (нині понад 6 тисяч) створено надсучасну матеріально-технічну базу: функціонують низка лабораторій, між­народних освітніх центрів, спортивний комплекс, Центр культури і студентської творчості та ін. Із перших днів війни з РФ створено волонтерський штаб. На території студмістечка від­крито студхаб, у якому діє Пункт незламності. Університет став місцем тимчасового прожива­н­ня для понад 500 внутрішньо пере­міщених осіб із зон активних бо­йових дій. У березні 2023 на його базі від­бувся регіональний форум «Інтеграція внутрішньо пере­міщених осіб на Полтавщині: виклики, ріше­н­ня та роль Рад ВПО». Серед ві­домих науковців — В. Вадимов, 13880, Олександр (1982—2003 — ректор) і його син Володимир (від 2003 — ректор) Онищенки, А. Павліков, С. Пічугін, Л. Сердюк, Л. Стороженко, О. Шефер. Ректорами також були: Д. Іл­ляшенко (1930—34), Т. Манько (1935—38), Л. Даманський (1938—53), І. Доценко (1953—82).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю