Пашко Атена Василівна

ПАШКО́ Атена Василівна (10. 10. 1931, с. Пруси, нині Бистриця Дрогобицького р-ну Львівської обл. — 20. 03. 2012, Київ) — поетеса, учасниця правозахисного руху, громадська діячка. Дружина В. Чорновола. Ордени княгині Ольги 3-го ступеня (1997), Свободи (2009). Під час на­вча­н­ня у школі писала пов­станські вірші, деякі з них стали піснями. Закінчила Львівський лісотехнічний ін­ститут (1953). Від­тоді працювала за фахом; від 1958 — у Львівському університеті. Водночас за­ймалася поетичною творчістю, спілкувалася з Б. Антоненком-Давидовичем, Михайлом і Богданом Горинями, Ігорем та Іриною Калинцями, М. Косівим, М. Коцюбинською та ін. За ви­ступи на оборону ре­пресованих діячів української культури за­знавала утисків з боку влади, було заборонено друк її творів, оголошено догану за місцем праці, проведено обшуки у помешкан­ні. 1969—72 брала участь у випуску самвидавного ж. «Український вісник». 1970 під­писала зверне­н­ня до Верховного суду УРСР із вимогою скасувати вирок В. Морозу, за що звільнена з роботи. 1973 П. викликали як свідка на суди над В. Чорноволом, І. Сеник. По­стійно пере­бувала під на­глядом КДБ. Від 1990 мешкала у Києві. 1991 на установчому зʼ­їзді Союзу українок обрана його головою. Авторка поетичних збірок «На пере­хрестях» (Нью-Йорк, 1989), «На вістрі свічки» (Балтимор; Л.; Торонто, 1991), «Вірую» (1994), «Лезо моєї стежки» (2007; обидві — Київ). На честь П. на­звано вулиці у Києві та м. Бучач Чортківського р-ну Тернопільської обл.

Завантажити статтю